Події
Магазин
Меню

ЧОРНЕ ДЗЕРКАЛО

Персональна виставка Юрія Сивирина
24.VII.2020 – 24.VIII.2020
«Художник виявляється в стані взаємовиключних і напружених ментальних переживань. Його шлях — це «Чорне дзеркало» нових інформаційних технологій. Воно притягує, але водночас лякає і відштовхує — це страх хаосу і непередбачуваності. Юрій Сивирин намагається називати речі своїми іменами і цим оголює рани. «Що таке час?» — головне питання, яке турбує автора. «І чи є ще такі, як я, що так само болісно переживають миготіння та зникнення смислів і образів?» — роботи Сивирина про пошук співчуття та розуміння. Йому, як і всім нам, доводиться жити в режимі постійних інформаційних травм і атак. Але він, не соромлячись, ділиться своїм унікальним досвідом виживання в задзеркаллі — веде відверту розмову про сенс свого і нашого з вами життя...»

Людмила Березницька,
мистецтвознавиця, співзасновниця Bereznitsky Art Foundation, кураторка виставкого проєкту

Юрій Сивирин намагається називати речі своїми іменами і цим оголює рани. «Що є час?» — головне питання, яке бентежить автора. «І чи є ще такі, як я, — ті, хто болісно переживають миготіння та зникнення сенсів і образів?» — роботи Сивирина про пошук співчуття і розуміння… Так само, як ті наші «незручні» для офіціозного мейнстріму художники минулих соцреалістичних часів, він переводить свої істині переживання в образи. Не завжди доречні, комфортні, приємні, проте — завжди виразні... А як же інакше відфільтрувати неосяжне море «сміття» з інтернету, щоб віднайти істину? Кліпи, фрагменти, суміщення, компроміси, взаємовиключення і параноїдальні форми — все це разом і є відображенням нефільтрованої, неоформленої і сумбурної інформації. У нагромадженні дивних форм потрібно знайти приховану логіку. У нескінченній безодні марення вловити сенс.
«Особисто для мене, Юрій Сивирин — одне з найзначніших, найцікавіших та найприємніших відкриттів в молодому українському мистецтві останніх років. Він поєднує віртуозну майстерність і парадоксальний погляд на світ. Він занурює глядача в тотальну психоделічну галюцинацію, запрошує до прогулянок метафізичними просторами власного і колективного безсвідомого. Він працює зі стереотипами масової культури і музейною класикою. Це водночас і комп'ютерна гра, і оперна вистава, і готичний нуар, і стимпанк. Це вихід за межі просторово-часового контінуума і повстання проти анатомії, тієї, що «є долею». Я в захваті від палітри Сивирина — аскетичної, брутальної і вишуканої. Його живописна мова відсилає до «теплого лампового» чорно-білого кінематографа, коміксу, пін-апу і новітньої радикальної фігуративності. Для мене велика честь познайомити з творчістю Юрія Сивирина одеську публіку. Не маю сумнівів, що вона знайде в Одесі своїх шанувальників.»

Олександр Ройтбурд,
художник, куратор, директор Одеського художнього музею

«Мене завжди цікавили людські дивацтва. Чому розумні люди діють суперечливо, втрачаючи моральні принципи? Питання риторичне... Але на нього я намагаюся відповідати у своїх роботах. «Емоції» і «раціо» постійно знаходяться в конфлікті і взаємопроникненні. Мої роботи про складність життя, хоча їхня мета — розрядити обстановку, дати надію для людини», — підкреслює художник Юрій Сивирин.
Виставковий проєкт реалізовано спільно з Bereznitsky Art Foundation