ПОТОЧНІ ВИСТАВКИ

Сніданки у дворі музею з кращими шефами міста повертаються в оновленому форматі — вони стають тематичними.

25 травня будемо розповідати і переповідати анекдоти, історії правдиві і не дуже, художні плітки і повні драматизму випадки з життя всесвітньо відомих французьких художників.

Що ми знаємо про великого гурмана Клода Моне і його фанатичне відношення до графіку прийому їжі? Яку роль зіграли харчові звички в трагічному розставанні двох великих друзів — Ван Гога і Гогена? Чи добрим барменом був Тулуз-Лотрек? Чим пригощала друзів свого великого сина матінка Сезанна? Розповімо, покажемо і навіть почастуємо тими самими стравами :)

Відтворити атмосферу і смак страв з меню тих самих всесвітньо відомих французів зголосилася близька подруга Одеського художнього Ніка Лозовська, засновниця ресторанів Dizyngoff і Décolleté, шеф-кухарка, випускниця одного з кращих в світі університетів кулінарії.

💸 Благодійний внесок за участь у сніданку 1000 ₴.
Зібрані кошти будуть спрямовані до фонду розвитку Одеського художнього музею.

Потрібна попередня реєстрація.

Як і завжди, останньої неділі місяця — день вільного відвідування Одеського художнього музею.

До зустрічі в музеї!

Щосуботи та щонеділі запрошуємо на збірні екскурсії гротом палацу Наришкіних. Грот — один з небагатьох підземних пустот-підвалів в Одесі, відкритих для відвідувачів. Він поєднує світло та темряву, видиме та невидиме, надземне та підземне. Імітує природню печеру з її невизначеними просторами. Його створення відноситься до часів романтизму, коли гроти зводились як в палацах, так і в парках. Дізнайтесь історію палацу та його володарів в знайомому одеситам з дитинства «підземеллі».

Потрібна попередня реєстрація.

Запрошуємо на щотиждневі екскурсії основною експозицією. Головний акцент екскурсії — легкий та пізнавальний відпочинок для всієї сім'ї. Цієї зими «хедлайнерами» стануть роботи, які отримали найвищий бал під час голосування дітей на «KIDS CHOICE DAY» та дорослих на «ADULT CHOICE DAY». Знайомство з нашим зібранням в цьому форматі буде цікаво як юному відвідувачеві, так і дорослому.

Потрібна попередня реєстрація.

Одеській художній запрошує на спеціальні заходи фестивалю Odessa Classics.

====================

"Leipzig"
Вечір поезії з музикою Баха

Борис Херсонський (поезія)
Євген Кострицький (скрипка)
Олена Жукова (клавесин)

В проекті поряд з музикою Баха прозвучать вірші Бориса Херсонського, присвячені великому композиторові, переклади текстів лютеранських хоралів.

====================

📆 Коли: 4 червня о 17:00
📍 Де: Одеський художній музей
💸 Вартість квитка: 100 ₴
🎫 Квитки доступні за посиланням

Захід відбудеться в рамках спеціальної програми «"ПІЛІГРИМИ"
Музика, як шлях» — цикл концертів-портретів українських музикантів, митців, які йдуть власним шляхом творчого паломництва до розкриття великих таїн та істин мистецтва.

Кураторка програми — Мирослава Которович.

Одеській художній запрошує на спеціальні заходи фестивалю Odessa Classics.

====================

"Love letter"
Сільвестров та Польова

Інна Галатенко (сопрано)
Олег Безбородько (фортепіано)
Мирослава Которович (скрипка)

====================

📆 Коли: 7 червня о 18:00
📍 Де: Одеський художній музей
💸 Вартість квитка: 100 ₴
🎫 Квитки доступні за посиланням

Захід відбудеться в рамках спеціальної програми «"ПІЛІГРИМИ"
Музика, як шлях» — цикл концертів-портретів українських музикантів, митців, які йдуть власним шляхом творчого паломництва до розкриття великих таїн та істин мистецтва.

Кураторка програми — Мирослава Которович.

На майстер-класі ми покажемо юним учасникам, як зберігати картини від руйнування, навчимося застосовувати прості методи для відновлення творів мистецтва, дізнаємось, як майстри вчилися зберігати те, що тепер ми можемо побачити в музеях. Кожен зможе зануритися в процес відтворення картини на прикладі копії полотна «Хмарка» Архипа Куїнджі. Адже той, хто допоміг зберегтися картині, залишиться в історії.

💸 Вартість: 150 ₴ (вхідний квиток в музей включений у вартість)
ℹ️ Максимальна кількість учасників: 15 осіб
👶 Рекомендований вік учасників: від 7 років

Потрібна попередня реєстрація.

Щосуботи Одеський художній запрошує дітей та дорослих на спільні майстер-класи. У травні пропонуємо зробити надзвичайну подорож у часі і просторі, і побачити сім легендарних споруд давнини. Ми розповімо про загадкове число «сім», і детально вивчимо кожен видатний твір мистецтва та інженерної думки: 1. Піраміда Хеопса 2. Висячі сади Семіраміди 3. Статуя Зевса в Олімпіі 4. Храм Артеміди в Ефесі 5. Мавзолей в Галікарнасі 6. Колос Родоський 7. Олександрійський маяк, який ми власноруч відтворимо в кінці заняття.

💸 Вартість: 100 ₴ — дитина, 140 ₴ — дорослий (вхідний квиток в музей включений у вартість)
ℹ️ Максимальна кількість учасників: 15 осіб
🕞 Початок о 12:00
👶 Рекомендований вік учасників: від 4 до 15 років (для дітей молодше 5 років обов'язкова присутність батьків)

Потрібна попередня реєстрація.

Міжнародний день музеїв святкуватимемо майже ночною програмою, насиченою цікавинками та серйозними розмовами. Вперше в сучасній історії Одеського художнього музею відкриємося для якнайширшої взаємодії з відвідувачами — запросимо всіх бажаючих до дискусій про майбутнє музею, дамо можливість спробувати себе у якості гіда, демонструватимемо спеціально відібрані командою музею на свій смак документальні стрічки, щиро розповімо про больові точки історії музею та його колекції. Як завжди, забезпечимо атмосферу, можливість роздивитися експозиції, ба навіть побачити їх з нової точки зору.
Сучасні музеї переосмислюють свою місію і завдання, додають більше інтерактиву, орієнтуючись на громаду, стаючи більш гнучкими. Сучасний музей — культурний центр, платформа, де творчість поєднується зі знаннями, а відвідувачі можуть так само творити, ділитися, впливати. Мабуть, саме тому темою Міжнародного дня музеїв у 2019 році обрано: «Музеї як культурні хаби: майбутнє традицій».

Програма заходів:

🔔 18:00 – 21:00 Доповіді-дискусії на тему «Українські музеї, їх колекції — проблеми, больові точки, шляхи пошуку виходу на прикладі Одеського художнього музею».

🔔 Паралельно, в одній з залів запрошуємо спробувати практики Mindfulness. Наші друзі з Mindspot під час 30-хвилинних сессій навчатимуть поєднувати мистецтво з практиками споглядання в музеї.

🔔 21:00 – 23:00 Екскурсії Одеським художнім музеєм

🔔 18:00 – 23:00 Марафон документальних стрічок про минуле та майбутнє музеїв

🔔 А також… Лише цього вечора можна буде побачити в стінах музею проект Юлії Бєляєвої «Трансформація». Для проекту були відскановані понад 50 скульптурних груп дрібної пластики радянського періоду, більшість з яких є досить типовими і розповсюдженими. Опинитися в віртуальному музеї дематеріалізованої дрібної пластики відвідувач зможе завдяки сучасним технологіям. Подробиці.

💸 Участь в усіх заходах (з 18:00 до 23:59) безкоштовна! Музей 18 травня відкриється о 14:00 і до 18:00 працюватиме в звичайному режимі.
Долучайтеся!

Ім'я Казимира Малевича в ювілейний для нього рік знаходиться в епіцентрі уваги. Майбутній художник, якому судилося змінити світове мистецтво, народився в Києві і був тут хрещений. На українській землі жив до 17 років. Тут він відвідував школу малювання Миколи Мурашка, навчався у Миколи Пимоненка. Потім були Курськ, Москва, Вітебськ і Ленінград. Але про Київ Малевич ніколи не забував, а наприкінці 1920-х повернувся в Україну, щоби стати частиною педагогічного складу Київського художнього інституту. Про те, що пов'язувало творця знаменитого «Чорного квадрата» з Україною, розповість автор ідеї та упорядник книги «Казимир Малевич. Київський період 1928–1930» Тетяна Філевська.

ℹ️ Тетяна Філевська — арт-менеджерка, креативний директор Українського інституту, кураторка, дослідниця українського мистецтва ХХ століття, автор книги «Казимир Малевич. Київський період 1928–1930» (2016, Родовід), автор сценарію фільму «Малевич» (2019).

Фільм розкриває маловідому сторінку творчості видатного художника, філософа, теоретика мистецтва і педагога Казимира Малевича, зокрема його досвід роботи в кіно. Знімальна група фільму вирушила слідом за Малевичем у Західну Європу, а потім за Гансом Ріхтером — німецьким режисером-авангардистом, якому Малевич запропонував зняти свою «супрематичну фільму» — на інший бік земної кулі до Лос-Анджелесу в пошуках матеріалів про невідомий фільм за сценарієм Малевича.

Щоби дізнатися про всі перипетії, які чекали на цей фільм, й правду, чи змогли Малевич з Ріхтером закінчити його у решті решт, пропонуємо вам переглянути стрічку разом з Одеським художнім.

За можливість провести кінопоказ щиро вдячні команді FRESH PRODUCTION GROUP та особисто Тетяні Філевській, яка і представить стрічку одеситам.

З 23 лютого до 4 травня, щосуботи, повторюємо курс «Історія мистецтв: від первісного ладу до ХХ століття», який проходив восени.

З 24 лютого до 5 травня, щонеділі, запускаємо новий курс «ХХ століття: від Матіссу до Хундертвассера».

Ви можете обрати один чи навіть два курси. Заняття складаються з теоритичної та практичної частин. На прикладі робіт із зібрання музею й всесвітньо відомих шедеврів юні відвідувачі дізнаються про те, що до них осягли інші й глянуть на світ очима творців.

Приєднатись до нас дуже легко — реєструйтесь за посиланням.

💸Вартість абонементу на курс — 700₴
💸Вартість одного заняття — 100₴ (за наявності місця в групі)
ℹ️ Максимальна кількість учасників в групі: 16 дітей

🕞 Початок об 11:00 (І група)
👶 Рекомендований вік учасників: від 5 до 7 років

🕞 Початок о 13:00 (ІІ група)
👶 Рекомендований вік учасників: від 8 до 12 років

🕞 Початок о 15:00 (ІІ група)
👶 Рекомендований вік учасників: від 10 до 15 років

У День Матері, 12 травня, запрошуємо на лекцію Тетяни Токарчук «Образ матері у живописі. Історичний аспект».

Тема материнства повторюється від однієї епохи до іншої, тільки наповнюється різними смислами, що відображають філософію і світогляд часу. Вивчаючи твори мистецтва, ми вивчаємо історію. І, навпаки — знаючи історію, ми краще розуміємо задум художника. На лекції поговоримо про те, чому образ матері в мистецтві є важливим відображенням епохи, як шукали свій ідеальний образ да Вінчі і Рафаель, Васнєцов і Врубель, Бойчук і Петров-Водкін, Архипенко та Новаківській, як портрет матері художника став символом епохи і піднімемо ряд інших важливих аспектів.

Відомо, що половина англійського рок-н-ролу вийшла з художніх коледжів. Джон Леннон, Кіт Річардс, Піт Таунсенд, Ерік Клептон і багато інших прийшли в музику саме звідти. Так само відомо, що багато музикантів намагалися влитися в сучасні арт-процеси. На лекції Олександра Топілова ми спробуємо зрозуміти, наскільки їм це вдалося, хто саме намагався, а хто просто писав картини для себе, і взагалі, чому це відбувається: коли творцю стає тісно в рамках одного виду мистецтва і він намагається реалізуватися в новому для нього творчому полі.

Поговоримо, послухаємо і подивимося роботи Майлза Девіса, Капітана Біфхарта, Джона Лурі, Девіда Бірна, Кевіна Койне, Девіда Боуї, Брайана Іно, Лорі Андерсон і багатьох інших.

Mindspot і Одеський художній музей запрошують поєднати арт і майндфулнес.
Це буде практика споглядання в музеї з Валерієм Веряскіним, який приїжджає в травні на тиждень в Одесу. Учасники отримають шанс переконатися, що хоч картини й статичні, на них — справжній рух. Своєю увагою ви зможете оживити простір і час, застиглі на картинах, і розповісте про них нову історію.

📃 Формат заняття: Валерій проведе попередню бесіду і налагоджувальні вправи, після чого ви самостійно прогуляєтеся музеєм і оберете картини для виконання практики споглядання. Далі всі зможуть обговорити і осмислити отриманий досвід разом з Валерієм і іншими учасниками в загальному колі.

Розглядати та запам'ятовувати перлини з колекції Тараса Максим'юка приємніше та цікавіше у супроводі захопленого куратора. Запрошуємо всіх небайдужих знайомитися з виставкою «Тарасова колекція в уявному музеї» на традиційних кураторських екскурсіях.

Щосуботи Одеський художній запрошує дітей та дорослих на спільні майстер-класи. У квітні (якраз до виходу нового сезону «Ігри престолів» 😉) ми пропонуємо всім поціновувачів таємниць і магії відвідати світ дивовижних істот — драконів. Вирушимо разом у захоплюючу подорож крізь століття, щоби дізнатися про них неймовірні оповіді, побачимо, як змінювався вигляд цих істот у різних культурах, і зобразимо цього небезпечного й загадкового звіра, ім'я якому ДРАКОН.

💸 Вартість: 100 ₴ — дитина, 140 ₴ — дорослий (вхідний квиток в музей включений у вартість)
ℹ️ Максимальна кількість учасників: 15 осіб
🕞 Початок о 12:00
👶 Рекомендований вік учасників: від 4 до 15 років (для дітей молодше 5 років обов'язкова присутність батьків)

Малевич — художник, який змінив світове мистецтво. Для розуміння його творчості важливо віднайти і зрозуміти речі, які вплинули на його особистість. Автор фільму спробував через нові факти, маловідомі біографічні відомості, спогади сучасників художника, коментарі українських та іноземних дослідників сфокусувати новий погляд на особистість великого супрематиста іпояснити його творчість в українському вимірі. Запрошуємо на кінопоказ дебютного фільму Дмитра Джулая «Малевич. Український квадрат».

«Ми не хочемо ділити Малевича між різними країнами. Нам було цікаво дослідити як український контекст — "український квадрат" — його життя і творчості вплинув на формування його естетичних концепцій. Вигадувати нічого не довелося. Малевич в автобіографії сам пише, що одним із основних джерел його творчості було народне мистецтво», — наголошує Дмитро Джулай.

В рамках освітньої програми до виставки «Тарасова колекція в уявному музеї» Олена Яворська, провідний науковий співробітник Одеського Літературного музею, розповість про літературну спадщину Михайла Жука.

Універсал рідкісного масштабу, Михайло Жук, був одним з перших представників нової формації в українській літературі. До 1918-го здебільшого писав прозу. У 1918 році звернувся до казок. За два роки (1918–1920) створив більше тридцяти казок. Спочатку писав для синів — старшого Миколки та молодшого Юрка (Георгія), навіть сам гравіював книжку-вірш «Дрімайлики малайцям». Вважається, що серед його казок є й політичні, що висвітлюють ставлення письменника до влади. З 1908 по 1928-й видав 11 книжок казок та віршів. Написав вісім драматичних творів, не враховуючи численних дитячих п'єс. Перша п'єса створена у 1910-х, остання — 1925 року. Приблизно тими ж роками датуються і зроблені ним переклади: Олександра Блока, Леоніда Андрєєва, Едмона Ростана, Юліуша Словацього, Оскара Уайльда. З 1926 року, коли в Одесі заборонили його дитячу п'єсу «Весна», довелося відмовитися від літературної роботи через неможливість видавати свої твори. Остання книга письменника вийшла у 1928 році. Залишив низку спогадів про видатних діячів української культури. 1913 роком датовані перші спогади — про вчителя та друга Михайла Коцюбинського. А останні, про школу Миколи Мурашка та історію створення Академії мистецтва, написані 1952 року. За життя так й не зміг видати книгу прози, про яку мріяв до останніх років життя. Нещодавно Одеський літературний музей видав збірку літературних творів Михайла Жука, що повертає до нас його спадщину через багато десятиліть забуття. Упорядником, автором передмови і коментарів виступила Олена Яворська.

Історик мистецтва Олена Жуліцька прочитає ряд тематичних лекцій в різних залах музею, кожна з яких буде складатися з трьох частин: історія і теорія живопису на прикладі творів з колекції Одеського художнього музею, художня грамота (основні поняття у живописі), творче завдання для розвитку уяви і зняття стресу (за бажанням).

ℹ️ Лекційна програма:

20 січня: Історія музейної колекції, основні джерела та етапи формування
27 січня: Іконопис і ранні етапи розвитку живопису XVII–XVIII століть
3 лютого: Портрети Дмитра Левицького, Володимира Боровиковського, Ореста Кіпренського і Василя Тропініна
10 лютого: Класицизм, академізм, салонне мистецтво
17 лютого: Світ художніх образів Івана Айвазовського, Миколи Ге і Василя Верещагіна
24 лютого: Творчість одеських художників останньої третини XIX – початку ХХ століть
10 березня: Реалістичний метод і традиції Товариства пересувних художніх виставок
17 березня: Розвиток українського мистецтва в XIX – на початку ХХ століть
24 березня: Рубіж століть. Живопис Валентина Сєрова, Костянтина Коровіна, Михайла Врубеля
31 березня: Художнє об'єднання «Світ мистецтва».

Як і завжди, останньої неділі місяця — день вільного відвідування Одеського художнього музею.

Останньої неділі березня перед відвідувачами відкриють двері наша постійна експозиція та виставка «Тарасова колекція в уявному музеї» (фрагмент однієї з представлених на виставці робіт використано на кавері).

До зустрічі в музеї!

У 1900 році до Одеси вперше приїхав і вступив до художнього училища Давид Бурлюк. У 1927-му з Одеси після трьох років роботи в ВУФКУ поїхав Михайль Семенко. Про те, що відбувалося протягом цих років, про художній і літературний авангард в Одесі розповість Євген Деменок.

Щосуботи одеський художній запрошує юних відвідувачів та їх батьків на спільний майстер-клас. У березні ми відправимося в квіткову подорож на уявній машині часу. Відвідаємо Стародавній Єгипет і Стародавню Грецію, зупинимося в Середньовічній Європі, заглянемо на таємничий Схід і закінчимо нашу подорож в музеї. Тут ми дізнаємося про те, коли в мистецтві з'явилися квіти, розглянемо, як вони розпускаються на порцеляні, і намалюємо свою неповторну квітку.

Закриємо цикл лекцій «Жіночі долі в портретах» розповіддю про фанатку азартних ігор Софію Потоцьку-Кисельову (старшу сестру власниці садиби, в якій розташовано музей).

Старша дочка відомого польського магната Станіслава Щенсного Потоцького та його третьої жінки Софії Вітт-Потоцької більшу частину свого життя провела за кордоном, була дуже заможною, захоплювалась картярською грою. В одному з міст Німеччини до цих пір збереглися будівлі трьох ігрових будинків, побудованих за її кошти. Детальніше про її життя розповість на лекції історик мистецтв Інна Шастель.

Цикл лекцій «Жіночі долі в портретах» продовжимо розповіддю про чарівну красуню Ольгу Станіславівну Наришкіну (господиню садиби, в якій розташовано музей).

Молодша дочка знаменитого польського магната Станіслава Щенсного Потоцького і його третьої дружини Софії Вітт-Потоцької. Хтось приписував їй зв'язок з Воронцовим, інші захоплювалися її скромністю. Але ніхто не заперечував, що чоловіки були готові падати перед нею на коліна: «... Я нічого не бачив чарівніше її обличчя в турецькій чалмі. У блакитній, як туман, прозорій сукні, коли вона танцює вальс. Додай до цього незвичайну жвавість в промовах, поглядах, посмішках ... »- писав про Ольгу поет Василь Туманський. Про це та багато іншого розповість історик мистецтв Інна Шастель.

10 березня, в день народження режисера Дениса Коштури, Одеський художній запрошує на перегляд його документального фільму про виставку Ігоря Гусєва «Transmuseum», що проходила в наших стінах восени 2018 року — інтервенція деконструйованих образів в музейну експозицію класичного мистецтва. Денис зняв фільм, завдяки якому глядачі зможуть зазирнути за лаштунки цієї виставки.

ℹ️ Денис Коштура — режисер, оператор, культурний провайдер, дизайнер подій і контенту.

Цикл лекцій «Жіночі долі в портретах» відкриється розповіддю про життєвий шлях Софії Вітт-Потоцької, повний авантюрних сюжетів і пригод. Хто вона, прекрасна графиня Потоцька? Зі знатного вона роду або її походження покрито таємницею, туркеня вона або гречанка, шпигунка або аристократка? Чому у її ніг були найвпливовіші чоловіки XIX століття. Про все це розповість історик мистецтв Інна Шастель.

Запрошуємо юних відвідувачів на весняний майстер-клас і пропонуємо взяти з собою одного з батьків. 8 березня ми відправимося в квіткову подорож на уявній машині часу. Відвідаємо Стародавній Єгипет і Стародавню Грецію, зупинимося в Середньовічній Європі, заглянемо на таємничий Схід і закінчимо нашу подорож в музеї. Тут ми дізнаємося про те, коли в мистецтві з'явилися квіти, розглянемо, як вони розпускаються на порцеляні, і намалюємо свою ідеальну квітку.

За сприяння Довженко-Центру запрошуємо на кінопоказ відреставрованої версії стрічки «Інтриган».

«Гомони містечко». 1939, 75 хв. Режисер: Микола Садкович.

Для роботи над стрічкою запросили трьох білорусів: режисера Миколу Садковича; автора пісень до стрічки Боріса Ласкіна, чиї вірші в цьому ж таки 1939 році пролунали в стрічках «Велике життя» і «Трактористи» та стали всесоюзними хітами; а також виконавця однієї з головних ролей — Петра Алейникова, який зіграв і в обох вищезгаданих фільмах. Сценарій до кінокартини написав режисер Микола Шпиковський, який знявши в Україні три блискучі стрічки («Шкурник», 1929; «Хліб», 1930; «Гегемон», 1931) переїхав до Москви та присвятив себе сценарній справі. У «Гомони містечко» дебютували на кіноекранах Юрій Тимошенко та Юхим Березін, які згодом утворять відомий естрадний дует «Тарапунька і Штепсель».

💬 В рамках освітньої програми до виставки «Ексгумація».

Виставка «Ексгумація» логічно продовжує щойно закриту виставку «Спецфонд: Репресоване мистецтво», яка знайомила одеську публіку з мистецтвом забороненим, вилученим на довгі десятиліття з історії, наукового обігу і експозицій музеїв. Чим замінили його, для чого зачистили художній простір, що стало альтернативою репресованого українського авангарду і модернізму? На ці питання відповідає нова виставка, познайомитися з якою можна в супроводі куратора Анни Алієвої.

Як і завжди, останньої неділі місяця — день вільного відвідування Одеського художнього музею.

Останньої неділі лютого перед відвідувачами відкриють двері наша постійна експозиція та виставка «Ексгумація», що спливає наступного ж дня (фрагмент однієї з представлених на виставці робіт використано на кавері).

До зустрічі в музеї!

За сприяння Довженко-Центру запрошуємо на кінопоказ відреставрованої версії стрічки «Інтриган».

«Якось улітку». 1936, 71 хв. Режисери: Ханан Шмаїн, Іґорь Ільїнський.

Фільм зняли режисери-вихідці із двох найбільш авангардних театрів Радянського Союзу — Ханан Шмаїн (один із режисерів театру Леся Курбаса «Березіль») та Іґорь Ільїнський (зірка Театру Мейєрхольда). Сценарій до фільму написали Ільф і Петров. Злободенні теми 1930-х років — підкорення Півночі та автопробіги — у фільмі стають тлом для неквапливого комедійного роуд-муві з елементами абсурду та гротескною акторською грою.

💬 В рамках освітньої програми до виставки «Ексгумація».

Перше враження, що виникає при погляді на картини періоду соцреалізму — брехня! Брехня від начерку олівцем до останнього мазку пензлем. І це страшно. Але реальність ще страшніше — світ, який малювали художники того часу, дійсно існував. Школярі в псевдогімназічній формі дійсно були щасливі тим, що бачили Сталіна на трибуні. Ні, звичайно не всі, але й не всіх пускали на Червону площу дивитися демонстрацію. І портрети виродків несли, і вигукували гасла. І робили це щиро. Соціалістичний реалізм змальовував і тесав з каменю захоплене і саме захопленістю своєю огидне життя. Голод, репресії залишалися за кадром мистецтва. Але вони залишалися за кадром сприйняття того життя сучасниками. Про психологічну реальність соцреалізму ми і запрошуємо порозмірковувати на зустрічі.

ℹ️ Борис Херсонський

Поет, публіцист, перекладач і есеїст, лауреат міжнародних премій, клінічний психолог і психіатр. Кандидат медичних наук. Одна з найбільш яскравих фігур в неофіційній поезії Одеси, учасник громадського руху самвидаву не тільки як автор, а й в якості розповсюджувача інших нелегальних книг.

💬 В рамках освітньої програми до виставки «Ексгумація».

Ми запросили Костянтина Дорошенка, одного з найвідоміших і найвпливовіших арт-критиків України, провести екскурсію по виставці «Ексгумація». Костянтин представить своє бачення місця соцреалістичного мистецтва в історії, розповість про те, як воно впливає на сучасне мистецтво і чому сьогодні його варто пильно вивчати.

💬 В рамках освітньої програми до виставки «Ексгумація».

Завершити лекційний курс-дослідження історії художніх шкіл України ми запросили одного з кращих фахівців з сучасного українського мистецтва Костянтина Дорошенка. Говоритимемо про найактуальніше, оформлене спікером в лапідарну назву лекції «Мистецтво війни: сучасне мистецтво України та російсько-український конфлікт».

Як українські художники реагують на соціальну ситуацію в країні і військовий конфлікт, в який вона втягнута? Чи є місце гуманізму у військовій тематиці? Одесити стануть першими в Україні слухачами лекції Костянтина Дорошенка, підготовленої для Університету Вашингтона і Лі (Лексінгтон, Віргінія, США).

💬 Освітня програма реалізується за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження.

За сприяння Довженко-Центру запрошуємо на кінопоказ відреставрованої версії стрічки «Інтриган».

«Інтриган» («Найсолодший політ»). 1935, 92 хв. Режисер: Яков Урінов.

Жанрова та типова, на перший погляд, схема безконфліктної комедії раннього соцреалізму – з анемічним уявним радянським світом, при пильнішому погляді обертається чимось іншим. На місці фольклорної комедії постають невлучні зоологічні дотепи, а замість простих народних святкувань – кадетські бали поміж псевдоантичних скульптур та сексуальні алюзії. Дивують у стрічці і сюжетне сусідство авіаційної школи та кінного радгоспу, і штучні майже опереткові сюжетні повороти, і навіть те, що прізвище головного героя позичено у виконавця його ролі – маловідомого актора Ніколая Ярочкіна. Цілком імовірно, цю надмірну атиповість стрічки помітили і сталінські цензори. Фільм, що мав вийти в жовтні 1935 року, було знято з екранів зі звинуваченнями в «формалізмі та трюкацтві».

💬 В рамках освітньої програми до виставки «Ексгумація».

Організована в Одесі 1967 року на паркані біля Оперного театру виставка молодих художників Станіслава Сичова і Валентина Хруща увійшла до історії як перша і одна з найяскравіших серед подібних — до «Бульдозерної виставки» у Москві залишалося ще сім років.

Що за процеси протікали в «офіційному» і «неофіційному» мистецькому житті Одеси, як виставка стала можливою, кому наслідувала і які мала наслідки, чим взагалі жило мистецьке середовище епохи розчарувань і застою — про все це ми запросили розповісти Семена Кантора, друга Одеського художнього, директора Музею сучасного мистецтва Одеси.

💬 Освітня програма реалізується за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження.

Коли існував соціалістичний канон, в ньому були свої змістотворні образи. Ними було розмічено весь простір життя людини, якому пощастило жити на порозі комунізму. Власне, головний образ-то був один, це зрозуміло. Решта — допоміжні. Потім рамка, вибудувана навколо Образу, зникла. А образ залишився. Минуло чверть століття — термін чималий. Можна подивитися, як з цим головним образом можна працювати в світі, де він вже не центральний. Можна скинути, розмалювати, вивезти в спеціально відведені місця, щосили боротися за його збереження, не помічати, дратуватися наявності/спробам прибрати, зробити селфі, забратися на п'єдестал. Насправді зібралося вже дуже товсте досьє практик пам'яті про померлий соціалізм. І поговорити про них дуже цікаво.

ℹ️ Лекторка — Оксана Довгополова

Доктор філософських наук, професор кафедри філософії та методології пізнання Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Викладачка, кураторка. Керівниця групи неформальної освіти Hubs of History, організаторка соціальних, мистецьких та освітніх проектів, присвячених опрацюванню історичного минулого. Сфера дослідницьких інтересів: філософія історії, проблематика історичної пам'яті (опрацювання минулого і комерційний вимір колективної пам'яті).

💬 В рамках освітньої програми до виставки «Ексгумація».

За сприяння Довженко-Центру запрошуємо на кінопоказ відреставрованої версії стрічки, безпосередньо пов'язаної зі становленням соцреалізму та одеською літературною школою. Стрічку презентує директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд.

«Суворий юнак («Комісар побуту», «Дискобол», «Чарівний комсомолець»)». 1935, 101 хв. Режисер: Абрам Роом.

Філософсько-романтична драма режисера Абрама Роома про кохання в ідеальному безкласовому суспільстві за кіноп'єсою Юрія Олеші мала вийти на екрани 1936 року. Проте до широкого прокату вона не потрапила. Одна з причин заборони «Суворого юнака» — «грубі відхилення від стилю соціалістичного реалізму». Заборонений фактично на 30 років, фільм спорадично показували у майстернях ВДІКУ та в рамках ретроспектив, аж поки 1990 року «Суворого юнака» не показали на МКФ у Берліні.

💬 В рамках освітньої програми до виставки «Ексгумація».

Переважна більшість авторів, яких сьогодні прийнято називати шістдесятниками або нонконформістами, мали цікаву практику на офіційній ниві: у сфері монументального мистецтва, книжкової графіки, прикладного дизайну, декоративного оформлення архітектурних споруд. Паралельно вони вели індивідуальну творчу роботу, плоди якої були відомі лише найвужчому колу друзів і колег.

Буде не вірним окреслити київську «андеграундну» інтелігенцію того періоду як єдину спільноту. Сформовані в 1960-ті роки кола однодумців треба радше охарактеризувати як окремі сосуди, сполучені між собою.

Чим жили ці спільноти? Які ідеї розділяли живописці, графіки, композитори та архітектори, іменами яких сьогодні прийнято розпочинати відлік сучасної української культури? Як поєднували офіційну та неофіційну діяльність, чесно і високопрофесійно реалізовуючи себе в обох цих сферах?

Про все це пропонуємо поговорити на зустрічі в форматі лекції-бесіди з мистецтвознавицями Лізаветою Герман та Ольгою Балашовою. Тривалість близько трьох годин з перервою на каву.

💬 Освітня програма реалізується за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Як і завжди, останньої неділі місяця — день вільного відвідування Одеського художнього музею.

Останньої неділі січня перед відвідувачами відкриють двері наша постійна експозиція та виставка «Ексгумація» (фрагмент однієї з представлених на виставці робіт використано на кавері).

Цього разу сюрприз підготувала і Одеська національна публічна бібліотека. На відвідувачів музею, які впораються з оглядом нашої експозиції до обіду, о 14:00 чекає абсолютно безкоштовна екскурсія по Одеській національній публічній бібліотеці! Йтиметься про історію бібліотеки, про відділи, які існують в бібліотеці, в кінці покажуть книги XIX століття з колекції Маразлі (так-так, того самого нашеговсьо!). Екскурсія триватиме близько години, при собі необхідно мати паспорт для оформлення тимчасового читацького, без якого, як ми знаємо, ніяк і нікуди :) Місце зустрічі: вхідна зона бібліотеки (нагадаємо адресу: вул. Пастера, 13) о 13:50.

До зустрічі в музеї!

Одного разу, на початку 30-х років, в одному відомому нам просторі відкрився портал в вічність. Жити в вічності можна, зрозуміло, не всім — адже якщо вона настала, значить, всі вже вдосконалилися і позбавились старих пороків. Ну, майже всі. Хто не сховався, ми не винні. Але жарти в сторону — насправді ми будемо говорити про механізм вибудовування цього порталу і про стратегії виживання в умовах запуску його в експлуатацію. Соціалістична реальність вимагала від людини серйозного зусилля з перезапуску власного проекту життя — спробуємо поговорити, як це робилося. У просторі «Ексгумації» це робити легко і природньо. Ані про Владу, ані про вождів — про людину та її життєвий жест, прагнення вижити і/або (як вже вийде) зберегти в цьому світі щось важливе для себе.

ℹ️ Лекторка — Оксана Довгополова

Доктор філософських наук, професор кафедри філософії та методології пізнання Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Викладачка, кураторка. Керівниця групи неформальної освіти Hubs of History, організаторка соціальних, мистецьких та освітніх проектів, присвячених опрацюванню історичного минулого. Сфера дослідницьких інтересів: філософія історії, проблематика історичної пам'яті (опрацювання минулого і комерційний вимір колективної пам'яті).

В рамках освітньої програми до виставки «Ексгумація».

Чергова авторська екскурсія Олександра Ройтбурда включатиме розмову не тільки про постійну експозицію, а й про виставку Ексгумація. Зустріч пройде в улюбленому форматі «екскурсії — не екскурсії, розмови — не розмови, лекції — не лекції». Приходьте знайомитися з постійною експозицією та новинками, дізнаватися, чому саме ці роботи підняті з фондів, яку роль у житті суспільства має відігравати сучасний музей, навіщо, на думку директора, необхідно «ексгумувати» соцреалізм і яка доля чекає на спадщину соцреалістів у найближчому майбутньому.